- туркотливий
- —————————————————————————————туркотли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
туркотливий — а, е. 1) Який туркоче, має властивість туркотати (туркотіти). 2) Низький, переливчастий (про звуки, голос) … Український тлумачний словник
туркотливий — [туркотли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
туркотливість — вості, ж. Властивість за знач. туркотливий … Український тлумачний словник
туркотливо — Присл. до туркотливий 2) … Український тлумачний словник